Зоровий аналізатор складається із сприймаючого світло апарата — ока, у сітчастій оболонці якого розміщені рецептори світла; зорових нервів та центрів зору в потиличній частині кори головного мозку. Шляхи зорових рефлексів проходять через середній мозок, де розташовані центри орієнтувальних рефлексів.

---

Око розташоване в очній ямці черепа. Воно має кулясту форму з опуклішою передньою частиною і тому ще називається очним яблуком. Воно складається з трьох оболонок: зовнішньої — білкової, яка захищає очне яблуко від пошкоджень та проникнення сторонніх тіл ззовні (спереду вона переходить у прозору і прониклу для світла рогівку, до неї прикріплюються м’язи, які рухають око); середньої — судинної, пронизаної густою сіткою кровоносних судин, що постачають кров очному яблуку; внутрішньої — сітківки, у якій розміщені рецептори ока — палички і колбочки, де під дією світла виникають нервові збудження, які по зоровому нерву передаються в зорову зону кори головного мозку.

 

 

Рис. 22. Будова ока: а — вертикальний розріз; б — фрагмент сітківки; в — світлочутливі клітини

1 — війковий м’яз; 2 — райдужна оболонка; 3 — передня камера ока;

4,5 — оптична вісь; 6 — зіниця; 7 — рогівка; 8 — зв’язка капсули кришталика;

9 — кон’юнктива; 10 — кришталик; 11 — склисте тіло; 12— білкова оболонка;

13 — судинна оболонка; 14 — сітківка; 15 — жовта пляма; 16 — місце виходу зорового нерва (17);

18 — паличка; 19 — колбочка; 20 — пігментний шар; 21 — нервові клітини; 22 — ядро

 

Передня частина судинної оболонки очного яблука утворює райдужну оболонку, яка має забарвлення від світло-блакитного до темно-коричневого завдяки пігментним речовинам. У центрі райдужної оболонки розташована зіниця— круглий отвір, здатний за допомогою м’язів змінювати свій діаметр залежно від інтенсивності світла. За зіницею міститься прозорий двоопуклий кришталик, оточений війковим м’язом. Судинна оболонка виділяє рідину, що здійснює живлення рогівки й кришталика, які не мають кровоносних судин. Порожнина ока за кришталиком заповнена драглистою масою — склистим тілом.

Зоровий нерв виходить із сіткової оболонки, його закінчення підходить до паличок і колбочок збоку склистого тіла. Місце його виходу позбавлене світло-сприймаючих клітин — це сліпа пляма. Збоку від неї розміщена жовта пляма, де розташовані в основному колбочки. Навколо жовтої плями є як колбочки, так і палички, а на периферії — лише палички.

Фоторецептори (колбочки, палички) містять особливі світлочутливі речовини (пігменти): палички — речовину пурпурного кольору —родопсин; колбочки — речовину фіолетового кольору — йодопсин. У складі цих речовин є білок — опсин — і окислений вітамін А. Палички є рецепторами присмеркового зору; вони збуджуються слабким світлом, при цьому не розрізняють кольорів і бачать нечітко. Колбочки є рецепторами денного зору; вони сприймають яскраве світло і здатні розрізняти різні кольори.