УДК 004.774.85                                                                       Слободянюк І.С.

м. Вінниця,Україна

(науковий керівник: кандидат педагогічних наук Кобися А. П.)

 

Постановка проблеми. В сучасних умовах технічного і технологічного розвитку суспільства пріоритетним є використання різноманітних онлайн-платформ для розвитку власної інтелектуальної свідомості. Сьогоденний стан вітчизняної освітньої галузі свідчить про наявність гострої потреби щодо впровадження не тільки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіту і науку, але і використання нових засобів Інтернет доступу, освітніх платформ у відкритих електронних системах, призначених для підтримки та полегшення інформаційного обігу [1].

Втомилися від інтернет-фейків, маніпуляцій ЗМІ та брехні політиків? Хочете навчитися відрізняти брехню від правди у новинах, дописах на Facebook та відео на YouTube? Не знаєте, яким ЗМІ та експертам довіряти?Проект VoxCheck та EdEra створили безкоштовний онлайн-курс «Фактчек: Довіряй-перевіряй» саме для тих, хто хоче споживати тільки правдиву інформацію і не потрапляти у пастку фейків та міфів. Курс «Фактчек: Довіряй-перевіряй» допоможе вам знайти відповіді на такі запитання: як відрізняти правду від фейків? Як не загубитися в шаленому потоці брехні,маніпуляцій та перекрученої інформації? Як захиститися від дезінформації в повсякденному житті? Як зробити правильний вибір? Цей онлайн-курс буде корисним журналістам, студентам, менеджерам компаній, власникам бізнесу та усім, кому це цікаво.

Аналіз попередніх досліджень. Проблему поширення та впливу на навколишнє середовище маніпуляцій та брехні висвітлювали у своїх працях такі особистості: Луціє Ржегоржікова, директорка Чеського центру в Києві, журналістка Тетяна Артушевська, фрілансер, журналіст-розслідувач Артем Бабак, учитель медіа-грамотності,медіа-аналітик, редактор Сергій Горбачов, письменниця, право-захисниця Лариса Денисенко, доктор філологічних наук(1996), професор (2000),Президент Академії української преси(з квітня 2001) Валерій Іванов у співавторстві з Іриною Нігреєвою, журналіст та експерт у сфері моніторингу дотримання журналістських стандартів і замовних матеріалів Роман Кабабіч, чеський журналіст-розвідувач Ондржей Кундра, журналісти Ірина Славінська, Антон Семиженко, Петр Тржешняк, Мартін М. Шімечка, Олексій Погорелов, Оксана Піддубна, Ярослава Куцай та інші.

Мета статті. З допомогою онлайн-платформи дізнатися більше про інформацію, яка нас оточує, навчитися відрізняти її від брехні,сформувати критичне мислення і вміння протистояння агресії, розвивати здатність адекватно сприймати медіа продукт: кіно, ТБ, рекламу, інтернет тощо.

Виклад основного матеріалу.«А визнаєте, що таке фейк?», - таке запитання поставили журналісти онлайн-курсу «Фактчек: Довіряй-перевіряй» людям, яких вони зустрічали на вулиці. Відповіді були різноманітними: хтось стверджував, що це неправдива інформація, брехня, підробка, хтось міркував значно простіше і відповідав, що це щось не хороше. Як виявилось, мало хто з людей задумувався про це питання раніше. Однак,це не означає, що фейків не існує. Це означає, що ми їх або не помічаємо, або їх майстерно приховують від нас. Наприклад, приблизно кожні вісім хвилин і до 200 разів в день, як виявили вчені, людина бреше[2]. На цей факт потрібно звернути особливу увагу і зрозуміти головне: не варто сприймати всю інформацію надмірно буквально, варто довіряти,але перевіряти!

Своїми знаннями та досвідом ділитимуться Олена Шкарпова, редакторка проекту VoxCheck, Максим Скубенко, заступник редактора проекту VoxCheck та Борис Давиденко, виконавчий директор та головний редактор VoxUkraine.

Завдяки роботі експертів з медіа та економіки, цей онлайн-курс навчить вас виявляти:

Як отримати максимум від онлайн-курсу?

«Брехня літає, а правда ледве рухається» (Джонатан Свіфт). Сьогодні цей вислів звучить більше, ніж просто актуально, адже неправда впевнено крокує світом і захоплює інформаційний простір. Дослідження стверджують, що 84 % американців впевнені, що можуть визначити фейк, а також 53% українців вважають, що можуть відрізнити правду від брехні. Насправді, люди як в Америці, так і в Україні значно переоцінюють себе. Під влив фейкової інформації потрапляють і діти, яким значно важче виявити оман. Саме тому дослідження виявили лише 2% дітей, які справляються з цим.

Фейки бувають новинами, наприклад, у соціальній мережі поширюють інформацію про перемогу у змаганнях або стверджують,що у маленькому українському містечку побачили незвичайно велику кількість веселок. Зазвичай,люди створюють такі фейки задля популярності та підписників. Що ж, це законне бажання і злочину в цьому немає. Однак ви можете помітити, що сторінка, на яку ви підписалися, згодом почне просувати якогось політика або товар.

Українці добре пам’ятають фейк про розп’ятого хлопчика зі Слов’янська та концтабір у Маріуполі. Так російська пропаганда намагалася представити українську владу як кривавий режим, від якого Росія захищає жителів Донбасу. Всі ми знаємо до чого це призвело, а отже фейки здатні змінювати життя цілих країн та призвести до ворожнечі та гибелі людей.

Онлайн-курс, розроблений за допомогою платформ EdEra та voxUkraine, розповість вам про джерела достовірних даних, як перевіряти інформацію, яку ви споживаєте, покаже, як відрізняти фейкові акаунти в соцмережах. Все це допоможе вам виявляти маніпуляцію та брехню, а також навчить робити свідомі політичні рішення.

Сучасна людина перебуває під постійним впливом величезного потоку різноманітної інформації, що його отримує через медіа.  Вміти критично сприймати інформацію, аналізувати її, визначати, чи не маніпулятивна вона, - одна з найцінніших життєвих компетенцій, які дозволяють адекватно сприймати навколишній світ і ухвалювати корисні для себе рішення. Без таких умінь людина стає практично беззахисною перед маніпуляціями, які змушують її чинити супротив власних же інтересів – в інтересах тих, хто подає інформацію.

Можна вічно дивитися на чотири речі: як горить вогонь, як тече вода, як працюють інші і як майстерно створюються і швидко поширюються фейкові новини. Як їх виявити? Експерти та розробники курсу виявили п’ять головних правил, користуючись якими, ви зможете легко виявити брехню:

Майже кожен з нас спілкується в мережі, відповідає на повідомлення й коментарі інших людей. Ми включені в ці процеси настільки глибоко, що уявити себе без спілкування майже неможливо. Проте як писати свої повідомлення  й коментарі, щоб донести свою думку зрозуміло, щоб не образити іншу людину,  щоб самому не стати об’єктом нападок і образ? Як знати ролик, який збере багато переглядів і дозволить іншим людям отримати корисну інформацію та задоволення від перегляду?

Усі ці вміння – складники медіа грамотності, які треба опанувати. Для цього потрібно бути відкритим і розуміти природу медіа. Саме в цьому онлайн-курс: «Фактчек»  намагається допомогти. 

Технології змінюють світ: те як ми спілкуємося та як сприймаємо навколишнє середовище. З розвитком технологій обсяг інформації у світі дуже швидко збільшується. International Data Corporation прогнозує, що глобальне середовище даних до 2025 року збільшиться до ста шістдесяти трьох трильйонів гігабайтів. Звичайно, коли людство має доступ до такоївеликоїкількостіінформаціїважковизначитисереднеїфейковуінформацію. У цьому курсі ви можете з’ясувати, що потрібно для критичного сприйняття інформації та як не стати жертвою або джерелом неправдивих новин.

Кожна новина чи твердження в інтернет-ЗМІ, на сторінках друкованих видань або в сюжеті телеканалу можуть бути неправдивими або маніпулятивними. Універсального магічного приладу,який показує, де брехня, а де правда, не існує. Тому перевірка кожного факту – це окреме розслідування.

Зі зростанням популярності соціальних мереж поширення неперевіреної інформації стало особливо помітним. Будь-хто може опублікувати неправдиву або викривлену інформацію , яка  за лічені години розлетиться мережею. Навіть швидке спростування не зупиняє поширення неправдивої інформації. Користувачі набагато охочіше діляться емоційними повідомленнями, ніж правдивими твердженнями. Недарма компанії-гіганти Google і Facebook 2016 року почали активно боротися з неправдивою інформацією[3].

Курс «Фактчек: довіряй-перевіряй» буде корисним для всіх українців, що втомилися від інтернет-фейків, маніпуляцій ЗМІ та брехні політиків. Але особливо він стане в пригоді, якщо ви працюєте з великими об’ємами інформації та розумієте важливість її точності та достовірності.

Висновки. Отже, використання онлайн-курсів є дуже зручним та корисним способом отримання необхідних знань для людини. Зокрема, один із онлайн-курсів «Фактчек: довіряй-перевіряй» був  створений для тих, хто хоче споживати тільки правдиву інформацію і не потрапити у пастку фейків і міфів. Тож, у безсумнівній користі, яку ви отримаєте після проходження курсу, можна не сумніватися, адже слово, яке ми чуємо, повинне бути чесним і правдивим, подія, яку ми бачимо по телебаченню, має бути реалістичною, а совість має бути чистою.

Література.

1. Коневщинська О.Е. Кадрове забезпечення ресурсного центру дистанційного навчання / О.Е. Коневщинська // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2013. – № 6 (38). – С182-195 //[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/957
2. Петер Келер. Фейк. Забавнейшие фальсификации в искустве, науке, литературе, и истории. – Кучково поле. – 2016. –с.416.
3.  Алексей Погорелов. Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українськомусуспільстві. -  Pictoric. – 2017. – c.137.

У статті розглядається використання онлайн-платформ для проходження онлайн-курсів. Описуються сучасні проблеми впливу інформації на людську свідомість. Наводяться переваги користування онлайн-курсу «Фактчек: Довіряй-перевіряй» від VoxCheck та EdEra. 

Ключові слова:фактчек, фейк, медіаграмотність, онлайн-платформа,  онлайн-курс.

В статье рассматривается использование онлайн-платформ для прохождения онлайн-курсов. Описываются современные проблемы влияния информации на человеческое сознание. Приводятся преимущества использования онлайн-курса «Фактчек: Доверяй-проверяй» от VoxCheck и EdEra.

Ключевые слова: фактчек, фейк, медиаграмотность, онлайн-платформа, онлайн-курс.

Thearticleexaminestheuseofonlineplatformsforpassingonlinecourses. Themodernproblemsoftheinfluenceofinformationonhumanconsciousnessaredescribed. The benefit so fusing the Factuck: Trust-Verify online course from VoxCheckandEdEra are presented.

Keywords:fakechek, fake, medialiteracy, onlineplatform, onlinecourse.