УДК                                                                                                         Хохлюк Павло Дмитрович

                                                                                                                м. Вінниця

Постановка проблеми. У сучасному світі тема хмарних технологій набуває дедалі більш широких обертів. Існує тенденція використання хмарних технологій в навчальному процесі, в організації роботи різних установ: освіти, культури, охорони здоров’я та соціального забезпечення.Хмарні технології забезпечують користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання його програмного забезпечення в онлайн режимі.

Нашу думку підтримує Кобися В.: «Значення хмарних технологій для навчальних закладів за кілька останніх років швидко зросло, його успішному розвитку сприяло створення інформатизованого навчального середовища.Тим часом, багато студентів створюють свої власні навчальні середовища, комбінуючи різні сервісиWeb 2.0, які вони вважають найзручнішими. Використання хмарних технологій надає навчальнимзакладам нові можливості для розробки і впровадження в навчальний процес динамічних іактуальних програмних засобів, заснованих на Інтернет-технологіях. На основі хмарних технологійвдається забезпечити високий рівень обслуговування споживачів і відповідність електроннихресурсів політиці навчального закладу та державним навчальним стандартам. Це впливає наархітектуру сервісів та логістику впровадження навчальних матеріалів. На основі використанняхмарних технологій з‘являються нові можливості для навчальних закладів та студентів, відповідно,надавати і отримувати кращі сервіси.»[3, с.27]

Застосування хмарних технологій в навчальному процесі розвиває у студентів рефлексивні уміння навички. У зв’язку з цим Биков В. зазначає:«Тенденції розвитку високих технологій зумовлюють зростання їх ролі у розвитку людства. Це зумовлює необхідність модернізації освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу, щоб привести його у відповідність до сучасного рівня розвитку науки і технологій Саме хмарні технології, що є нині передовими технологіями самого інформаційного суспільства, можуть відіграти роль провідного інстру-менту інформатизації вищої освіти»[6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Над з’ясуванням причин, переваг та недоліків впровадженняхмарних технологій в навчальний процес займалися М. П. Шишкіна, А. В. Тютюнник, Т. О. Гончаренко, Н. А. Хміль, Л. Д.  Шевчук, М. О. Медведєва, І. С.Мінтій, А. П.Кобися, В. М. Кобися.

Метою статті є визначення основних переваг та недоліків впровадження хмарних технологій у навчальний процес, створення студентами своїх портфоліо з використанням хмарних технологій.

Виклад основного матеріалу. Хмарні технології  – це кардинально новий сервіс, який дозволяє віддалено використовувати засоби обробки і зберігання даних.Розповсюдження мереж з високою потужністю, низька вартість комп'ютерів і пристроїв зберігання даних, а також широке впровадження віртуалізації, сервіс-орієнтованої архітектури привели до величезного зростання хмарних обчислень.За моделлю розгортання можна розділити хмари на приватні, публічні та гібридні.

Приватна хмара – це ІТ-інфраструктура, контрольована і експлуатована в інтересах однієї-єдиної організації. Приватне хмара може перебувати у власності, управлінні та експлуатації у самої організації (замовника), або у зовнішнього оператора, або частково у замовника і частково у оператора.

Публічна хмара– це ІТ-інфраструктура, призначена для вільного використання широкою публікою. Користувачі даних, розміщених в хмарі, не мають можливості управляти і обслуговувати дане хмара, вся відповідальність за цих питань покладено на його власника. Публічна хмара може перебувати у власності, управлінні та експлуатації комерційних, наукових і урядових організацій (або їх комбінацій). публічне хмара фізично існує в юрисдикції власника - постачальника послуг (хмарного провайдера).

Гібридна хмара– це ІТ-інфраструктура, що представляє собою комбінацію приватних і публічних хмар, пов'язаних між собою стандартизованими або власними технологіями передачі даних і додатків.[2]

Поділяючи думку Юлії Носенко ми вважаємо, що відкрита освіта є своєрідною реформою, переходом до більш неформальних різновидів навчання, провідним принципом яких є переконання, що людина прагне навчатися і робить це природно, якщо запропонувати їй більшу свободу. Новий тип освіти пов’язаний з переосмисленням формалізованих ролей учня та вчителя, переходом до партнерських, суб’єктних, особистісно-орієнтованих відносин. Відкритий клас являє собою децентралізований навчальний простір і передбачає можливість вільного пересування, поєднання групових на індивідуальних форм роботи, нерегламентований урочний час та ін.[4]

Портфоліо – це інструмент, який демонструє, що досяг студент. Це не інструмент планування роботи зі студентом. Проте, викладач використовує інформацію з портфоліо для того, щоб розробляти подальші плани роботи - адже потрібно спочатку знати, що вже вміє робити студент, для того, щоб планувати наступні кроки. Користуючись інформацією з портфоліо, викладач також дізнається про сильні і слабкі сторони студента, про хід її мислення, про прогрес в опануванні навичками тощо.

Створення електронного портфоліо студента є важливим етапом його самореалізації та майбутнього кар’єрного росту. Не можу не погодитись зі словами Н. А. Хміль: «провадження засобу веб-портфоліо надало можливість організувати простір для рефлексії, самооцінки та самоаналізу діяльності студентів, формувати у них нову культуру навчання. Вони створювали веб-портфоліо навчальних досягнень. Використання веб-портфоліо в процесі навчання майбутніх учителів методиці застосування хмарних технологій в освітньому процесі школи надає можливість залучати їх до систематизації та визначати прогрес власних навчально-професійних досягнень, сприяє підвищенню у них активізації творчої діяльності, забезпечує зростання рівня сформованості їх ІК-компетентності.»

На сьогоднішній день, хмарні технології активно використовуються в навчальному процесі ВНЗ. За словами Т. А. Вакалюк, «провадження хмарних технологій у навчальний процес є новим напрямом, що стрімко розвивається. Хмарні технології дають можливість проводити онлайн-консультації та досить швидко на поставлені запитання отримувати відповіді. Одним із важливих елементів навчання є діагностика знань учнів, а також виявлення інтересів школярів та вчителів, зокрема актуальним є проведення анонімних опитувань та можливість швидкого опрацювання отриманих даних.»[5]

Із праці І. О. Побіженко можна визначити такі переваги впровадження хмарних технологій в навчальний процес:

1. Економія на витратах систем управління базами даних. Хмарні технології - це дійсно самий дешевий спосіб. Легко підтримувати і модернізувати порівняно з традиційними системами управління базами даних.
2. Дуже легкий доступ до даних. Можна отримати доступ до даних в будь-якому місці в будь-який час поки у вас є доступ до Інтернет. Це означає, що після завантаження даних на хмарні бази даних користувачі можуть отримати доступ до них зі своїх будинків, офісів або навіть ресторанів.
3. Хмарні обчислення - це легко реалізується, не вимагаючи серйозних зусиль. Все, що в потрібно в більшості випадків, - це найняти компанію, яка пропонує ці послуги та платити їм гонорар.
4. Зберігаються усі резервні копії на базі хмарних обчислень. Користувачеві не потрібно турбуватися про таке: видалення даних, зараження вірусами або втрачання даних в результаті пошкодження жорсткого диску. Все, що розташовано в хмарі захищено і збережено в будь-якому випадку.

Для створення веб-портфоліо студента  існують такі хмарні сервіси, як:

• https://drive.google.com/- це сховище даних, яке дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах у хмарі і ділитися ними з іншими користувачами в інтернеті. GoogleDrive доступний в автономному режимі браузера GoogleChrome. Документи, електронні таблиці, презентації та малюнки також можна переглядати і редагувати офлайн за допомогою автономних додатків Chrome. Додаток GoogleDrive для Android підтримує перегляд в автономному режимі всіх типів файлів. Офлайн редагування документів і таблиць підтримується через автономні мобільні додатки;
• http://blogger.com - сервіс для веденняблогів, за допомогоюякого будь-якийкористувачможе завести свій блог, не вдаючись до програмування і не турбуючись про встановлення та налаштуванняпрограмногозабезпечення. Завдякицьомусервісу, студент маєможливість вести особистийщоденник, де вони модутьвикладатищоденноновини, ділитисясвоїмиданими з підписниками блогу;
• https://sites.google.com/– сервіс, призначений для створення сайтів. Він має режим візуального редактора, який дозволяє створювати html-сторінки, розміщувати на них інформацію із додатків Google, інших мережевих сервісів у вигляді ґаджетів та гіперпосилань. Крім цього, Google Сайт має зручну навігацію щодо створення сторінок, безкоштовні шаблони та теми оформлення.

Хмарні технології надають студентам можливість групової проектної роботи студентів. Знаходячись далеко один від одного, вони з легкістю можуть працювати одночасно над спільним проектом.

Висновки: У цій статті, ми описали тенденції впровадження хмарних технологій в навчальний процес ВНЗ. Ми охарактеризували переваги хмарних технологій у сучасному світі, а саме: невимогливість до програмного та апаратного забезпечення, легкість доступу не лише з ПК, але й можливість використання мобільної версії, захист від вірусів. Створення студентами своїх портфоліо з використанням хмарних технологій є чудовим способ класифікувати всю свою наукову роботу за певний проміжок часу. Своїм даним студенти можуть надавати спільний доступ та ділитися з іншими користувачами Інтернету. Використовуючи хмарні сервіси BloggerтаGoogleSites, студент може створити веб-сайт чи власний блог-щоденник.

Використані джерела:

1. Вакалюк Т.А. Хмарні технології в освіті. Навчально-методичний посібник для студентів фізико-математичного факультету. – Житомир: вид-во ЖДУ, 2016. – 72 c.
2. Електронний словник «Вікіпедія». – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Портфоліо. – Назва з екрану.
3. Кобися В. М. Використання засобів хмарних технологій у підготовці майбутніх педагогічних працівників / В. М. Кобися // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук. праць / Редрада. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. – № 16 (23). – С. 27-31.
4. Носенко Ю.Г. Хмарні технології у просторі відкритої освіти./ Ю.Г. Носенко. – Київ, 2015 - 67 с.
5. Хміль Н.А. Веб-портфоліо як засіб формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі. / Н.А. Хміль. – Харків: Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія», 2017 – 47с.
6. Хмарні технології як імператив модернізації освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу / В. Биков, М. Шишкіна // Теорія і практика управління соціальними системами. - 2016. - № 4. - С. 55-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2016_4_8

 

 

У цій статті описано важливість та необхідність використання хмарних технологій у ВНЗ. Для студентів відкриваються великі можливості під час роботи з е-сервісами. Створення портфоліо студента з використанням хмарних технологій надає викладачу повну інформацію про навички студента, його наукову діяльність; всі дані студента систематизовані.

Ключові слова: хмарні сервіси, хмаро-орієнтоване, проектування, навчальне середовище,процедурний підхід, портфоліо, спільний доступ.

В этой статье описано важность и необходимость использования облачных технологий в вузе. Для студентов открываются большие возможности при работе Google- сервисами. Создание портфолио студента с использованием облачных технологий предоставляет преподавателю полную информацию о навыки студента, его научную деятельность; все данные студента систематизированы.

Ключевые слова: облачные сервисы, облако-ориентированное, проектирование, учебная среда, процедурный подход, портфолио, общий доступ.

This article describes the importance and necessity of using cloud technologies in universities. For students, there are great opportunities when working with e-services. Creating a student portfolio with the use of cloud technologies provides the teacher with complete information about student skills, his scientific activities; all student data are systematized.

Keywords: cloud services, cloud-oriented, designing, learning environment, procedural approach, portfolio, sharing.