УДК 004.8(09)

ÓДмитерко Н. А.,

м. Вінниця, Україна

 

Постановка проблеми. У сучаному суспільстві все більше і частіше постає проблема залежності від новітніх технологій. Тому майже кожного дня перед науковцями та філософами постають все нові питання щодо людини та її життя у новому сучасному технологічному  світі.

Історія розвитку штучного інтелекту почалася ще з філософських часів. Люди споконвіку досліджували власну природу та процес пізнання світу, розширюючи ці знання пізніше, нейрофізіологами та психологами  у вигляді ряду теорій щодо роботи людського мозку та процесу мислення. Тоді і було сформовано гіпотезу про те, що створення розумного біомеханічного робота, з усіма особливостями людського мозку можливо. Проблема створення і розвитку штучного інтелекту на сьогодні є найбільш актуальною. [11]

Аналіз попередніх досліджень. Данне питання досліджувала велика кількість як вітчизняних (О. Швирков, В. Глушков, А. Матвійчук, Д. Попов), так і зарубіжних(Ч. Беббідж, А. Семюель, П. Вінсон, Н. Вінер) науковців. [7] А також ті хто формує технологічну складову піднесення світу сьогодні  – Марк Цукерберг, Ілон Маск, Джозеф Безос, Стівен Хокінг, не кажучи вже про те, скільки фахівців задіяно в провідних лабораторіях та інститутах для розвитку штучного інтелекту як такого. Теоретичною основою роботи є наукові праці закордонних вчених, які в цих дослідженнях вбачають майбутнє для розвитку науки та промисловості, серед них – Ланье Д., Бостром Н., Форд М., Маркоф Д. Не обійшли своєю увагою це питання в своїх наукових працях й українські вчені, серед яких – Єфремов М., Іванюк Д., Улянівський Т.,Твердохліб І.А., Панченко В., Резнікова Н. та багато інших. [ 6, ст. 1]

Мета роботи: висвітлити поняття штучного інтелекту та історію його розвитку у світі.

Виклад основного матеріалу. Як зазначає Погореленко А.К: «штучний інтелект є продуктом наукової думки представників різних країн». [6, ст. 1 ] Також це є унікальним і неповторним продуктом технічного прогресу, що дає змогу машинам вчитися, використовувати досвід перейнятий від людини і свій власний, пристосовуватися до нових умов в рамках свого застосування, виконувати різноманітні завдання, які тривалий час були лише під силу лише людині, прогнозувати події й оптимізувати ресурси різного характеру. [9]

Як вказують Галина Машлій; Ольга Мосій; Мар’яна Пельчер: «Уперше термін «штучний інтелект» ввів професор Дартмутського коледжу Джон МакКарті ще в 1956 році.»[3, ст. 2 ].

На думку Джона МакКарті: «штучний інтелект – це розділ комп`ютерної лінгвістики та інформатики, що формалізує завдання, які нагадують справи, що виконує людина. Іншими словами, комп’ютер робитиме те, що донедавна виконували ми»[ 10]

Вважається, що саме в 50-х роках ХХ століття почався розвиток сучасних систем штучного інтелекту. Програма, що була розроблена А. Ньоюеллом і була призначена для доведення теорем числення сприяла розвитку ШІ, вона мала назву «Логік-Теоретик». Ця робота поклала початок першого етапу досліджень у галузі штучного інтелекту, пов’язаного з розробкою програм, які розв’язують задачі на основі використання різноманітних евристичних методів. Цей етап обумовив появу і розповсюдження терміну штучний інтелект. [4]

Саме в 60-х роках відбулися спроби відшукати загальні методи вирішення широкого класу задач, моделюючи складний процес мислення. Однак чим ширший клас поставлених задач, які може вирішувати одна програма, тим слабші її можливості при вирішенні конкретної проблеми. У цей період почалося зародження та становлення евристичного програмування.

Еврестичне програмування – розробка стратегії дій за аналогією або прецедентами [8]

В 1969 році у Вашингтоні відбулася перша Всесвітня конференція з штучного інтелекту.

На початку свого становлення штучний інтелект розвивався в функціональному або аналітичному напрямку, при якому людина наказувала машині (роботу) виконувати інтелектуальні приватні завдання творчого характеру (ігри, переклад з однієї мови на іншу, живопис та ін.) [14]

Вслід за аналітичним виник синтетичний або модельний напрям, за яким робилися спроби моделювати творчу діяльність мозку в загальному розумінні. Об’єктами дослідження синтетичного програмування стали мета процедури  мислення людини.

Мета процедури творчості – це не самі процедури (функції) інтелектуальної діяльності, а способи створення таких процедур, способи навчитися новому виду інтелектуальної діяльності. [5]

З 70-х років зусилля вчених зосередились на таких основних напрямках:

розробка методів подання, тобто способів формулювання проблем таким чином, щоб їх можна було легко вирішити;

розробка методів пошуку, тобто доцільних способів управління ходом рішення завдання, щоб воно вирішувалося протягом реального часу за допомогою реальних засобів. [13]

Однак також у 70-х роках штучний інтелект став предметом критики і зменшення фінансування. Дослідники штучного інтелекту не змогли адекватно оцінити складність проблем, з якими вони зіткнулися. Їх надмірний оптимізм породив неймовірно високий рівень надій і очікувань, і коли обіцяні результати не змогли матеріалізуватися, фінансування припинилося. [12, ст. 4]

У 1980–х роках розпочалося друге народження науки про штучний інтелект. Були усвідомлені його великі потенційні можливості як у дослідженнях, так і в розвитку виробництва. У рамках нової технології з’явилися перші комерційні програмні продукти. У цей час стала розвиватися область машинного навчання. До цього часу перенесення знань фахівця-експерта в машинну програму було стомлюючою і довгою процедурою. Створення систем, які автоматично поліпшували і розширювали свій запас евристичних правил – найважливіший етап в останні роки. На початку десятиліття в різних країнах були розпочаті найбільші в історії обробки даних національні і міжнародні дослідницькі проекти, спрямовані на інтелектуальні ЕОМ наступних поколінь.[1, ст. 53-55]

У червні 1997 року групі дослідників з IBM дістався неабиякий приз у вигляді 100 000$. Неабияким він став і тому, що припадав пилюкою понад 17 років. Його заснував професор Едвард Фредкін, залишивши нагороду тим, хто напише алгоритм, який переможе найкращого шахіста планети.[2]

З десятків невдалих спроб айті-фахівців усього світу вирізнялася машина від хлопців з IBM. Їхній алгоритм мусив не тільки розуміти дошку і правила, але й передбачати наступні кроки. Також у травні 1997 року Deep Blue став на двобій із Гарі Каспаровим. Програвши першу і вигравши другу партії, Deep Blue зіграв наступні три внічию. Вирішальна шоста партія була за роботом. Після матчу Каспаров неодноразово говорив, що помічав «занадто розумні» кроки у грі Deep Blue, та висловлював підозри, що машині допомагали гросмейстери. Пропозицію Гарі зіграти реванш Deep Blue відхилив і залишився з «поясом» переможця. [2]

В 2005 році славнозвісний Держдеп США  застосовував бездушний штучний інтелект у власних цілях. Перед дослідницьким центром Міноборони США постала проблема сполучення з бойовими підрозділами. Потрібен був пристрій, який зможе регулярно тягати спорядження та амуніцію солдатам туди, де не може пройти звичайний транспорт. Рятівником мав би стати «BigDog». Маючи центнер ваги й майже метр зросту, чотирилапий робот із купою сенсорів всередині пересувався складними шляхами зі швидкістю 6,4 км/год. За кілька років Boston Dynamics, його розробники, навчили робота ходити по крижаних та слизьких поверхнях, а також оговтуватись після удару. 2015 року розробку і фінансування проєкту зупинили: BigDog занадто гучно шумів, тим самим розкриваючи позиції американських солдатів.[2]

У 2008 році досягла кульмінації столітня історія технології розпізнавання голосу. IBM Shoebox, який ще 60 років тому розпізнавав 16 різних слів до секретних технологій розпізнавання голосу часів холодної війни від ФБР та Агенції нацбезпеки. Цей масив даних став у пригоді Google, і 2008 року вони випустили Voice Search App, провісник сучасного Google Assistant.[2]

На думку Андрія Сабініча: «Google завдяки власному алгоритму розпізнавання мови не тільки транслював голос у текст, але й враховував персональні дані та контекст користувача. Простіше кажучи, після фрази «Де найближчий банкомат?» штучний інтелект нарешті враховував геолокацію людини. Принцип роботи технології був досить простим: голос конвертувався у файл, летів до серверів Google, проганявся через пошуковик і повертався до людини файлом результату, який розшифровував застосунок. Нинішні Amazon Alexa чи Siri неможливо було б уявити без цієї технології.»[2]

2014 року Google почав інвестувати мільярди і мільярди доларів у самокеровані автівки зі штучним інтелектом, а Skype успішно запустив онлайн-переклад мовлення під час розмови. [2]

Останнім досягненням у сфері створення штучного інтелекту став людиноподібний робот на ім’я Софія, він був створений гонконзькою компанією Hanson Robotics і досяг досить високої популярності в засобах інформації завдяки своїй подібності до людини (за основу її зовнішності було взято акторку Одрі Гепберн), набору мімічних реакцій із 60 емоцій і неоднозначним висловлюванням під час публічних дискусій. [12]

Західні експерти заперечують, що робота можна назвати штучним інтелектом. За словами керівника лабораторії штучного інтелекту компанії «Facebook», робот Софія – це чат бот, який за допомогою технології розпізнавання мови Google розпізнає питання за ключовими словами та підбирає найбільш слушну відповідь із визначеної бази. [12]

Висновки. Отже, на основі статті можна зробити такі висновки, що історія розвитку штучного інтелекту пройшла дуже довгий час до становлення у світі, як самостійної галузіі на даний момент продовжує розвиватися та еволюціонувати. Вчені світу відкривають все нові й нові межі та горизонти можливостей штучного інтелекту. Штучний інтелект має широкі можливості у майбутньому.

Список використаних джерел:

1. Anderson M. Robot be good / M. Anderson, S. L. Anderson // Scientific American. – 2010. – October. – pp. 53–59.
2. Все, що потрібно знати про штучний інтелект сьогодні. URL: https://tokar.ua/read/34132
3.  Галина Машлій; Ольга Мосій; Мар’яна Пельчер. «ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ АСПЕКТІВ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ»
4.  Історія розвитку галузі штучного інтелекту. URL: http://opticstoday.com/katalog-statej/stati-na-ukrainskom/shtuchnij-intelekt/istoriya-rozvitku-galuzi-shtuchnogo-intelektu.html
5. Історія розвитку ідей та реалізації штучного інтелекту https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/Історія_розвитку_ідей_штучного_інтелекту_і_їх_реалізації)
6. https://www.victoria.lviv.ua › students › lecture(11)
7. Погороленко К.А. «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: СУТНІСТЬ, АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ»(3)
8. Штучний інтелект: історія та перспективи. URL: https://naub.oa.edu.ua/2013/shtuchnyj-intelekt-istoriya-ta-perspektyvy/(6)
9. Штучний інтелект – потенційний ворог чи перший помічник в майбутньому URL: https://blog.comfy.ua/shtuchnijj-intelekt-potencijjnijj-vorog-chi-pershijj-pomichnik-v-majjbutnomu/amp/#aoh=15709662371965&referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com&amp_tf=Джерело%3A%20%251%24s(2)
10. Штучний інтелект (ШІ): Що це таке і чому це важливо?URL: https://www.everest.ua/ai-platform/analytics/shtuchnij-intelekt-ai-shho-ce-take-i-chomu-ce-v/(4)
11. Штучний інтелект: що це і яку несе небезпеку URL: https://24tv.ua/lifestyle/shtuchniy_intelekt_shho_tse_i_yaku_nese_nebezpeku_n914662
12. URL:https://futurum.today/shtuchnyi-intelekt-istoriia-vynyknennia-ta-perspektyvy-rozvytku/amp/#aoh=15709587532957&referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com&amp_tf=Джерело%3A%20%251%24s(5)
13. URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82_%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F(10)
14. URL:https://revolution.allbest.ru/programming/00329709_0.html
15. URL:https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%B9_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%96_%D1%97%D1%85_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.

 

Анотація В статті висвітлено та показано шлях, який пройшла наука з вивчення штучного інтелекту від 50-х років ХХ століття  до  сучасності, а також  важливі етапи розробки і становлення штучного інтелекту  в світі. Зокрема, стаття торкається таких питань історії штучного інтелекту як історія евристичних програм, нейрокомп'ютерів і програм для гри в шахи, а також історію біологічної кібернетики та еволюції теорії розпізнавання образів і мови.

Ключові слова: обчислювальна техніка, штучний інтелект, комп’ютери, наука, історія штучного інтелекту, еврестичне програмування, метапроцедури творчості.

Summary. The article highlights and illustrates the path that science has gone through to study artificial intelligence from the 1950s to the present, as well as the important stages in the development and emergence of artificial intelligence in the world. In particular, the article deals with such issues of the history of artificial intelligence as the history of heuristic programs, neurocomputers and chess games, as well as the history of biological cybernetics and the evolution of the theory of pattern and language recognition.

Key words: Computer science, artificial intelligence, computers, science, history of artificial intelligence, jewish programming, metaprocessing of creativity